Чому покарання не працюють?
Покарання викликає у дітей страх. Від страху дитина може перестати погано поводитися.
Застосування покарання викликає лють, образу. Ці почуття не сприяють успіху виховання, хіба, що ви хочете виховати у дитини саме їх.
Формується бажання «помсти кривднику». Уважно спостерігаючи за поведінкою дитини після покарання, ви помітите, що вона намагатиметься знайти способи, щоб звести рахунки зі своїми кривдниками. Дитина може дражнити молодших братів, сестер або домашніх тварин, отримувати погані оцінки в школі, псувати свої або ваші речі, тікати з дому чи забувати про свої домашні обов'язки. 
Дитина стає залежною від дорослого. Караючи, ви підмінюєте внутрішній контроль дитини за своєю поведінкою необхідністю контролю з боку інших людей. Покарання не вчать дитину контролювати себе.
Негативні наслідки покарання
Наслідками покарання можуть бути:
нерішучість, невпевненість у собі, психосоматичні захворювання(зниження імунітету, порушення травлення, роботи серця) теж часто є наслідком стресу, викликаного покаранням.
Покарання також несе в собі й інші негативні наслідки. Це заниження почуття власної гідності; формування комплексів; це змішане почуття образи; це зміцнення віри в те, що діяти з позиції сили - єдиний спосіб домогтися того, чого хочеш. Крім того, покарання робить дитину недовірливою і спонукує приховувати свої помилки.
Принципи виховання без покарання
1.Терпіння, терпіння і ще раз терпіння! Якщо ви обрали шлях виховання без покарання будьте готовими до складних ситуацій.
2.Любіть дитину не за щось, а просто так! Легше покарати дитину, аніж виявити причини її поведінки і разом вирішити їх. Так маленька особистість навчиться з часом робити це самостійно.
3.Приймайте дитину такою, яка вона є! Капризи, сльози, неприємності – частина життя вашої дитини, яка хоче відчувати в будь-яких ситуаціях вашу любов і підтримку.
4.Приділяйте дитині достатньо уваги! Щоб дитина не шукала вашої уваги «поганою поведінкою» виділяйте час для спільних справ.
5.Пам’ятайте, що дитина – окрема особистість! У дитини є свої почуття, не нехтуйте ними. Заохочуйте інтереси своєї дитини.
6.Виховуйте власним прикладом! Дотримуйтесь визначених правил усією сім’єю.
7.Чим більший тиск, тим більший опір! Постійні заборони створять напружену атмосферу і протест.
8.Послідовність – помічник у вихованні! Не очікуйте від дитини того, що їй не під силу.
9.Заохочуйте гарну поведінку! Акцентуйте увагу на добрих вчинках.
10.Зростайте разом із дитиною! Не відставайте від постійного розвитку і новинок.
Чому діти «погано поводяться»?
Існує багато мотиви, за яких діти «погано поводяться», одні із них:
1. Привернення уваги – «мені потрібна твоя особлива увага».
2. Маніпуляційний вплив – «ти мені нічого не зробиш».
3. Помста – «шкодити у відповідь на образу».
4. Уникнення невдачі – «не буду і намагатися - все одно не вийде».
5. Досягнення бажаного – «якщо я буду плакати, мама зробить те, що я хочу».
Що робити, коли поведінка дітей далека від ідеальної?
- Не реагуйте емоційно на негативну поведінку дитини.
- Чітко і впевнено висловлюйте свої вимоги. Обов’язково їх виконуйте.
- Якщо дитина намагається поганою поведінкою досягнути бажаного, не реагуйте на це, щоб не закріпити такий спосіб дій.
- Намагайтеся пояснити дитині свої почуття, коли вона так поводиться і запитайте, як би себе почувала дитина на вашому місці.
- Поясніть дитині, що кожен вчинок має негативні наслідки. Погані вчинки можуть мати погані наслідки для нас.
- Намагайтеся досягнути компромісу та співпраці у розмові.
Пам’ятайте!
Ваша мета – виховати не ідеальну дитину, яка не помиляється, а самостійну особистість, яка буде вміти вирішувати життєві трудноші, розуміти себе та інших!